-
1 constitutionally
конституційно, у відповідності з конституцією; з точки зору конституції; конституційним шляхомconstitutionally guaranteed right — право, гарантоване конституцією; гарантоване конституцією право
- constitutionally acceptableconstitutionally protected area — сфера, захищена конституцією
- constitutionally barred
- constitutionally based
- constitutionally bound
- constitutionally eligible
- constitutionally entitled
- constitutionally guaranteed
- constitutionally improper
- constitutionally inadmissible
- constitutionally insufficient
- constitutionally permissible
- constitutionally proper
- constitutionally prohibited
- constitutionally protected
- constitutionally questionable
- constitutionally separated
- constitutionally settled -
2 conforming to the Constitution
English-Ukrainian law dictionary > conforming to the Constitution
-
3 according to the contract
according to the contract to the tenor — (of smth.) у відповідності із змістом (смислом) ( чогось), у відповідності з духом ( чогось); з метою ( чогось)
English-Ukrainian law dictionary > according to the contract
-
4 require constitutionally
-
5 in
в, уin case the votes of the permanent members of the Security Council do not concur — у випадку неспівпадіння голосів постійний членів Ради Безпеки ( ООН)
in good faith and on reasonable ground — = in good faith and on reasonable grounds добросовісно і на розумній підставі
in good faith and on reasonable grounds — = in good faith and on reasonable ground
in-patient psychiatric facility — психіатрична лікарня, психіатричний стаціонар
in the absence of applicable legal rules — за відсутності відповідних правових норм ( в законодавстві)
in the act of committing an offence — = in the act of committing an offense під час вчинення злочину
in the act of committing an offense — = in the act of committing an offence
in the commission of an offence — = in the commission of an offense під час вчинення злочину
in the commission of an offense — = in the commission of an offence
in the interests of the investigation still under way — в інтересах слідства, що ще не закінчилося
- in-custody confessionin the part not contravening the constitution — в частині, що не суперечить конституції
- in-custody interrogation
- in-door training
- in flagrant delict
- in-house expert
- in-house policy
- in a consultative capacity
- in a democratic way
- in a diplomatic pouch
- in a discriminatory fashion
- in a dishonest way
- in a due process of law
- in a non-discriminatory manner
- in a perfunctory manner
- in a state of intoxication
- in abeyance
- in absentia
- in accordance
- in accordance with a direction
- in accordance with the law
- in advance
- in aggravating circumstances
- in an arbitrary manner
- in an emergency
- in an open meeting
- in bad faith
- in banc
- in banco
- in bank
- in bar of...
- in behalf
- in blank
- in bonds
- in bounden duty
- in breach
- in camera
- in camera hearing
- in camera inspection
- in case of death
- in cold blood
- in commission
- in concert
- in conclusion
- in confidence
- in conformity
- in conformity with the law
- in contempt
- in contravention
- in contumaciam
- in court
- in criminal way
- in criminal ways
- in curia
- in default of payment
- in defence
- in defense
- in defiance
- in defiance of the law
- in depth
- in derogation
- in detail
- in dishonor
- in dissent
- in due form
- in duty bound
- in duty status
- in effect
- in equity
- in escrow
- in everybody's interest
- in evidence
- in ex.
- in exchange
- in exchange for confession
- in fact
- in fair do's
- in faith whereof
- in favor
- in favour
- in favor of the defendant
- in favour of the defendant
- in favor of the plaintiff
- in favour of the plaintiff
- in flagrant delict
- in flagrant violation
- in flagrante delicto
- in force
- in forma pauperis
- in full session
- in good faith
- in good times
- in gross
- in hand
- in invitum
- in jeopardy
- in judicio
- in keeping with the law
- in kind
- in latere
- in law
- in-law relation
- in-law relative
- in legal contemplation
- in legal terms
- in line of duty
- in litem
- in local currency
- in memoria
- in money terms
- in mora
- in national currency
- in one's capacity
- in one's discretion
- in one's employment
- in one's own defence
- in one's own defense
- in one's own right
- in open court
- in order of seniority
- in pais
- in palliation
- in pari causa
- in pari causa
- in-patient examination
- in-patient treatment
- in peril of life
- in peril of one's life
- in perpetuity
- in person
- in personam
- in place
- in-place sexual harassment
- in power
- in prejudice
- in preparation
- in principle
- in private capacity
- in privity
- in public
- in pursuance
- in pursuance of a contract
- in pursuance of a law
- in question
- in re
- in record
- in rem
- in rent
- in reverse order
- in revolt
- in rotation
- in safe custody
- in-stock balance
- in terms of money
- in the absence
- in the absence of evidence
- in the absence of witnesses
- in the amount
- in the article of death
- in the bad graces
- in the concrete
- in the course of a crime
- in the course of duty
- in the course of investigation
- in the court-house
- in the face
- in the field of law
- in the guise
- in the heat of passion
- in the interests
- in the interest of justice
- in the interests of justice
- in the interests of security
- in the interests of law
- in the international arena
- in the last resort
- in the legal sense
- in the line of service
- in the matter
- in the matter of
- in the policeman's presence
- in the practice of law
- in the presence
- in the presence of a lawyer
- in the presence of the court
- in the pretence
- in the robe
- in the spirit
- in the spirit of smth.
- in the world arena
- in this behalf
- in totality
- in transitu
- in violation
- in witness
- in witness whereof
- in words
- in-work sexual harassment
- in 2001 edition -
6 law
n1. закон2. право3. (laws) збірка законів (прийнятих се сією законодавчих зборів штату, США)- consular law консульське право- diplomatic law дипломатичне право- fundamental law основний закон, конституція- internal law внутрішнє право- international law міжнародне право- international humanitarian law міжнародне гуманітарне право- international private law міжнародне приватне право- martial law військовий стан- objective laws об'єктивні закономірності- private law приватне право- public law публічне право- international public law міжнародне публічне право- international regional law міжнародне регіональне право- statute law статутне право, "писаний закон"- universal international law універсальне міжнародне право- basic laws of development основні закони розвитку- dialectical law of opposites діалектичний закон протилежностей- domestic law of the receiving state національні закони країни перебування- law of economic rationality закон економічної раціональності- law of nations міжнародне право- law of one price закон однієї ціни- L. of the Sea морське право- law of the treaties договірне право- laws of war закони війни- universal law of motion універсальний закон руху/ розвитку- conflict of laws положення двох або більше законів, що суперечать один одному- laws of history історична закономірність- modification of internal law модифікація внутрішнього законодавства- primacy of international law over internal legislation примат міжнародного права над внутрішнім законодавством- in full conformity to international law у цілковитій відповідності з міжнародним правом- in the perspective of international law у світлі міжнародного права- to be pursuant to the domestic law of the receiving state відповідно до національних законів держави перебування- to be under martial law бути у військовому стані, жити в умовах військового стану- to break the law порушити закон- to declare martial law запровадити військовий стан- to evade the law обходити закон- to faithfully execute the law неухильно виконувати закони- to follow the law підкорятись закону; слідувати закону- to keep within the law не порушувати закону; триматись в рамках закону- to lift martial law відмінити військовий стан- to observe the law підкорятись закону; слідувати закону- law and order правопорядок -
7 Козельський, Яків Павлович
Козельський, Яків Павлович (1728, с. Келеберда, Черкащина - 1795) - укр. філософ-просвітник. Навчався в КМА (1744 - 1750), в Петербурзькій академічній гімназії та ун-ті; перебував на військовій службі, викладав у артилерійському інженерному корпусі; служив у Сенаті. В 1770 - 1780 рр. - в Малоросійській колегії в м. Глухові. Проблеми теоретичної філософії розглядаються ним на ґрунті філософії Вольфа, питання ж соціальної філософії та моралі аналізуються під впливом Руссо, Монтеск'є, Гельвеція. Філософія, за К., це "генеральне пізнання про речі і справи людські"; вона узагальнює результати пізнання, одержані конкретними науками, не збігаючись разом з тим із жодною з них. Звертаючись до природного плину речей, філософія відрізняється також від теології, спрямованої на справи Божі. Філософія розподіляється на теоретичну і практичну. Якщо практична філософія містить виклад правил доброчесності, за якими людина повинна діяти, то теоретична філософія спрямована на вивчення істин, на яких ця доброчесність ґрунтується. Теоретична філософія складається: з логіки, що своїм предметом має три "сили" душі - здатність утворювати поняття, судження та умовивід, які слугують досягненню істини; з метафізики, до якої входять онтологія - наука "про річ та її причинності", психологія - наука про дух, чи про душу. Дух, або душа, на відміну від матеріальних речей, характеризуються притаманною їм волею і розумом. Дух буває "конечний" - це людська душа, і "нескінченний" - це Бог. В основу соціальної філософії покладено ідеї "природного права" та "суспільної угоди", які розробляються в межах практичної філософії (юриспруденція і право). Практична філософія покликана обґрунтувати шляхи досягнення форм правління, якими, на думку К., є республіка, де править виборний сенат, та конституційна монархія. Досягти справедливого стану можливо - у відповідності з духом просвітницької програми - через поширення освіти і виховання (універсального засобу для подолання різних вад і конфліктів у суспільстві). З цим, зокрема, пов'язані педагогічні ідеї К., що стосуються поєднання теорії з практикою в процесі навчання. їх обґрунтування та виклад здійснено в підручниках "Арифметичні твердження" та "Механічні твердження" (1764).Філософський енциклопедичний словник > Козельський, Яків Павлович
-
8 Кістяківський, Богдан Олександрович
Кістяківський, Богдан Олександрович (1868, Київ - 1920) - укр. філософ, правознавець, публіцист. Дійсний член Української Академії наук (1919), декан юридичного ф-ту Київського ун-ту (1919). Вивчав історію під керівництвом Антоновича, соціологію та філософію - у Зіммеля та Віндельбанда. Вважав себе учнем Драгоманова, брав участь в укр. соціалістичному русі (т. зв. "драгоманівці"), діяч конституційно-демократичного рос. та укр. рухів. Головна філософська проблема - з'ясування загальних принципів створення системи наукових знань про суспільство. На початковому етапі своїх наукових студій виходив з розуміння суспільства як колективного цілого, тобто єдності "індивідностей" (індивідуальних буттів), яку називав генетичним поняттям, на відміну від метафізичних понять "духа" чи "необхідності"; вважав індивідуальність витоком суспільного розвитку. Надалі це уявлення зазнало коректив ("Соціальні науки і право", 1916): розвиток пояснюється як взаємодія суспільного та індивідуального начал, історична реальність визначається певною відповідністю між рівнем розвитку культури суспільства та окремих "індивідностей" (груп, класів, націй), а характер епохи - змістом суспільної свідомості, притаманним їй способом переживання ідей. Основою свідомої діяльності людини К. вважав принцип належнісного: у суспільстві, на відміну від природи, відбувається перетворення необхідного на належне завдяки діям людей, які керуються усвідомленням свого обов'язку; сама ж необхідність здійснюється як індивідуальний збіг обставин, що визначається культурними цінностями - нормами (логічними, етичними та естетичними), що їх досліджує наукова філософія. Суб'єктом суспільної діяльності є культурна спільнота. Роль інтелектуалів полягає у тому, щоб надати "культурного вияву" тим цінностям, якими вони керуються. Протиставляв два стилі мислення - генетичний (критичний) та метафізичний. Перший ґрунтується на доповняльності методів, множинності, плюралізмі теоретичного пояснення, включає дослідження статистичних імовірностей. Обстоював ідею плюралізму і доповняльності теорій (зокрема у галузі правознавства), оцінював філософію як критику понять, що допомагає обмежити теоретичні узагальнення, подолати їх метафізичність і вияснити зміст тих логічних норм, якими керується дослідження.[br]Осн. тв.: "На захист науково-філософського ідеалізму" (1906); "Реальність об'єктивного права" (1910); " Раціональне та ірраціональне у праві" (1911); "Проблема і завдання соціально-наукового пізнання" (1912); "М.П. Драгоманов і питання про самостійну українську культуру" (1912); "Держава і особистість" (1916).Філософський енциклопедичний словник > Кістяківський, Богдан Олександрович
-
9 Франко, Іван Якович
Франко, Іван Якович (1856, с. Нагуєвичі Львівської обл. - 1916) - укр. письменник, філософ, громадський діяч С. еред філософських інтересів Ф. вирізняються історіософія, філософія культури і філософська антропологія, естетика, етика, соціальна філософія. Політичну діяльність починав як радикал-соціаліст, поділяв і пропагував соціально-економічне вчення марксизму, водночас заперечуючи революційне насильство ("диктатуру пролетаріату") і віддаючи перевагу еволюційним шляхам утвердження соціалістичного ладу. Філософські погляди Ф. зазнали політичного впливу парадигми європейського позитивізму. Проте завдяки універсальній ерудиції і на підставі великої кількості власних економічних, історичних, етнологічних, культурологічних, фольклористичних та літературознавчих досліджень Ф. виробляє нові підходи до розуміння історичного процесу як суперечливої єдності прогресу і регресу, наголошує на релятивності історичного знання, відкидає утопічну віру у можливість однозначного передбачення перебігу історичного руху. Визначальною рушійною силою історії Ф. вважав культуру, котра являє собою "людське обличчя" історії. Культуроцентризм історіософії Ф. тісно пов'язаний з його філософсько-антропологічними ідеями: вирішальним критерієм у визначенні рівня цивілізації є, за Ф., емансипація "людської одиниці", її тіла і духу, потреб, бажань і вірувань; саме вона є "ядром всіх інших емансипацій" В. ільний розвиток людської особистості як втілення загальнолюдських цінностей та ідеалів Ф. розглядав у нерозривному зв'язку з повноцінним життям і розвитком нації. Конечною умовою здобуття Україною державної незалежності і політичної самостійності в колі інших цивілізованих націй Ф. вважав розв'язання завдання - "витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, суцільний культурний організм", здатний плідно засвоювати загальнолюдські культурні здобутки і, в свою чергу, збагачувати їх своїми досягненнями. На противагу популярній в укр. суспільній думці тезі про самодостатність народних низів, передусім селянства як суб'єкта історичного процесу в Україні (Драгоманов, Грушевський), Ф. всебічно обґрунтував ідею цілісності укр. нації як громадянського суспільства, де мають право на повноцінне існування всі стани і верстви, що відповідають певним функціям народного життя І. сторично зумовлена відсутність вищих, імущих і впливових верств в Україні відштовхнула, на думку Ф., укр. народ від цивілізації і на сотні років зрекла його на національне приниження та неволю. Соціально-філософська доктрина Ф. у зрілий період його діяльності дедалі більше набувала ліберально-демократичного спрямування, хоч і не була позбавлена певних парадоксів. Адже високо цінуючи ліберально-демократичні завоювання розвинених європейських держав, навіть віддаючи перевагу половинчатій демократії Австро-Угорської конституційної монархії перед самодержавним деспотизмом Росії, Ф. розумів нездійсненність будь-яких ліберально-демократичних соціальних програм на теренах роз'єднаної України, де панувала лише "демократія для багатих", а народні маси, цебто весь укр. народ, був приречений на культурну відсталість і моральну деградацію. Тому численні наукові праці і публіцистичні виступи Ф. гостро таврують соціальну несправедливість існуючого ладу, трагічними нотами відлунюють у його художніх творах. Оригінального екзистенційного сенсу філософські ідеї Ф. набули в його художніх творах (передусім у філософських поемах "Похорон" і "Мойсей"), де соціально-філософські проблеми осмислюються в морально-етичному і глибоко особистісному плані, невіддільному від естетичного переживання тих чи тих життєвих колізій. Саме у цій площині розв'язуються проблеми взаємин народного поводиря і маси, вирішальної ролі духовності у перетворенні розпорошеної юрби на "люд героїв" - народ самодіяльних особистостей, об'єднаних спільними ідеалами, спроможний мужньо долати трагічні перипетії своєї історичної долі Е. стетичні погляди Ф. еволюціонували від спрощеного розуміння соціальної заангажованості мистецтва та позитивістської редукції художнього процесу ("науковий реалізм" як художній метод) до обґрунтування ідейності художнього твору як естетичного виразу творчої індивідуальності автора. Спираючись на праці естетиків і психологів позитивістської орієнтації - Вундта, Фехнера, Дессуара, Тенатаін., Ф. вперше впровадив в укр. естетику детально розроблену ним концепцію двох взаємопов'язаних рівнів психічної діяльності людини - свідомого й позасвідомого ("верхня" і "нижня" свідомості). Розглядаючи значення "нижньої" свідомості (де накопичуються здобутки тисячолітньої культурної праці людського роду та індивідуального досвіду людини, які з часом тонуть "в глибокій криниці нашої душі", але, виринаючи до "верхньої" свідомості, кермують поведінкою людей) як загальнокультурний феномен, Ф. тим самим накреслив перспективні підходи до філософсько-культурологічних та філософсько-антропологічних досліджень. Проте головну увагу Ф. привернула роль позасвідомого шару психічної діяльності у мистецькій, переважно поетичній, творчості, адже поети є копачами "захованих скарбів" "нижньої" свідомості, що за допомогою раціонально виваженої майстерності митця стають надбанням широкого загалу. Характерною рисою естетики Ф. є розгляд художнього процесу в культурному контексті. Естетичні погляди Ф. мали міцне опертя в багатогранних дослідженнях в галузі історії світової і укр. літератури (давньої і новочасної), фольклористики, історії і теорії культури, а естетичні принципи були дороговказом інтенсивної літературнокритичної діяльності письменника, слугували теоретичною основою у головній для Ф. сфері творчості - красному письменстві.[br]Осн. тв.: "Мислі о еволюції в історії людськості" (1881 - 1882); "ЛесяУкраїнка" (1898); "Із секретів поетичної творчості" (1898 - 1899); "Похорон" (1899); "На склоні віку" (1900); "Поза межами можливого" (1900); "Принципи і безпринципність" (1903); "Що таке поступ?" (1903); "Мойсей" (1905); "Одвертай лист до галицької української молодежі" (1905); "Суспільно-політичні погляди М. Драгоманова" (1906).
См. также в других словарях:
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия